1Бот, який не вимикається

У тебе з’явиться власний Telegram-бот — акаунт у Telegram, якому відповідає не людина, а твоя програма. Ти зареєструєш його в @BotFather, отримаєш токен — пароль бота, — сховаєш токен у закритий файл на сервері й підключиш бота до своєї служби club-bot (служба — програма, яку сервер сам запускає й перезапускає; докладніше в розділі 6). Бот вітатиметься на /start, підказуватиме на /help, розповідатиме про твій проєкт на /about і повторюватиме все, що йому напишуть.

Головне — бот житиме на сервері, а не на твоєму комп’ютері. Наприкінці покажеш: друг пише боту й отримує відповідь, хоча ти вже вийшов із сервера; python3 try_bot.py "/start" друкує відповідь без Telegram; на GitHub лежить код бота — без токена.

Якщо в тебе немає TelegramTelegram — з 13 років і з номером телефона. Якщо цього немає або батьки не дозволили, усе, крім розмови з живим ботом, ти зробиш через try_bot.py. Скажи викладачеві на початку заняття: пункти, яким потрібен справжній токен (L02.11, L02.13, L02.15), він оцінить сам.

Бот — звичайний з вигляду контакт у Telegram, тільки відповідає на повідомлення програма. Живе вона не в телефоні, а на комп’ютері з інтернетом — у нас це сервер 91.219.61.4 — і розмовляє з Telegram через Bot API. API — набір адрес, за якими одна програма щось просить в іншої. Адреса Bot API складається з токена бота й методу — назви дії:

https://api.telegram.org/bot<токен>/<метод>

Сьогодні знадобляться три методи: getMe — «хто я?» (так перевіряють, чи справжній токен: це зробиш ти сам і автоперевірка), а також getUpdates — «чи написав мені хтось?» і sendMessage — «надішли цей текст у цей чат»; ці два викликає сам бот. Кожне звернення — звичайний HTTP-запит, як на занятті 01, тільки у відповідь приходить не сторінка, а дані у форматі JSON.

JSON — текстовий запис даних, який читає будь-яка мова програмування. Ось одне повідомлення від Telegram; таку порцію даних називають оновленням (update):

{
  "update_id": 815204311,
  "message": {
    "message_id": 17,
    "from": {"id": 123456789, "is_bot": false, "first_name": "Оля"},
    "chat": {"id": 123456789, "type": "private"},
    "date": 1792335600,
    "text": "/start"
  }
}

У фігурних дужках — пари «ключ: значення», ключ завжди в подвійних лапках. Значенням буває число, рядок у лапках, true чи false («так» і «ні»), список у квадратних дужках або ще одна пара фігурних — це вкладеність. Усередині message лежать from (хто написав), chat (куди відповідати) і text (що написали), а date — час як кількість секунд від 1 січня 1970 року.

У Python JSON стає словником: json.loads() робить словник із тексту, json.dumps() — текст зі словника. Вкладене дістають квадратними дужками рівень за рівнем: update["message"]["from"]["first_name"] дасть "Оля".

На сервері одночасно працює багато програм. Деякі з них приймають запити з мережі, і щоб запити не плуталися, кожна така програма сідає на свій порт — число від 1 до 65535. Порт — як номер квартири в будинку: IP-адреса (91.219.61.4) — адреса будинку, а порт — номер квартири. Браузер за замовчуванням стукає в порт 80 (звичайний сайт) або 443 (із замком, HTTPS), тому ти їх не бачиш в адресі. Програму, яка постійно сидить на своєму порту й чекає, що хтось постукає, називають сервером; ту, що стукає сама, — клієнтом.

API — це «двері для програм»: набір адрес, за якими одна програма просить іншу щось зробити й отримує відповідь у вигляді даних (JSON), а не гарної сторінки. Сторінку читає людина, API читає програма. Найближчий приклад — Bot API Telegram (api.telegram.org), про який ти щойно читав. Тут сервер — Telegram, а клієнт — твій бот. Ось увесь шлях повідомлення, читай зверху вниз:

Оля пише боту в Telegram
   │
   ▼
сервери Telegram  ── тримають повідомлення в черзі
   ▲
   │  getUpdates  «є щось нове?»        (бот питає сам, порт 443, назовні)
   │  sendMessage «надішли цю відповідь»
   │
твій бот — служба club-bot на нашому сервері (run.py + bot.py)

Зверни увагу на напрямок стрілок. Telegram ніколи не стукає до твого сервера. Усі запити починає бот: спитав — отримав — відповів. Бот — це клієнт, що питає, коли треба. Порівняй з телефоном: клієнт — це ти, коли сам набираєш номер, коли тобі потрібно; сервер — це людина, яка цілодобово чергує біля телефона, бо дзвінок може надійти будь-коли. Чергування коштує ресурсів, навіть коли ніхто не дзвонить.

Чому в нашому курсі немає власного API-сервера. Є три причини.

• Пам’ять. На сервері школи лише 1,7 ГБ пам’яті на всіх. Кожна програма-сервер, що слухає порт, живе в пам’яті цілодобово — навіть коли до нього ніхто не звертається. Якби кожен учень тримав такий, пам’яті не вистачило б для всіх. Твій бот — одна невелика служба, якій дозволено не більше 100 МБ.
• Безпека. Кожні відчинені двері назовні — місце, яке можуть спробувати зламати. У твого бота таких дверей немає: він лише виходить назовні до Telegram, а достукатися до нього з інтернету нема куди.
• Це не потрібно. Людям не потрібен твій API: вони пишуть у Telegram, а це вже готовий інтерфейс. Сайт, який ти робив на занятті 01, віддає nginx (програма-«швейцар» сервера) просто з файлів у ~/www: власного процесу в тебе для цього немає.

Коли боту знадобляться дані ззовні, він знову стукатиме сам і лише тоді, коли треба: Telegram — щоразу, шлюз ШІ — на занятті 06, інший сервіс — коли ти додаси команду, якій він потрібен. Такий запит «на вимогу» (англійською on demand) триває кілька секунд і не займає пам’ять між запитами. Різницю між «питати, коли треба» й «слухати постійно» ти використаєш у кожному наступному занятті.

У кроці 9 побачиш це на власному сервері: команда ss покаже, що твій бот нічого не слухає, а лише тримає з’єднання з Telegram.

Сьогодні тобі допомагає ШІ (штучний інтелект) (ChatGPT, Gemini, Claude — що відкрито на твоєму пристрої). Правила прості: ШІ пише чернетку, а розумієш і відповідаєш за неї ти. Перед тим як вставити будь-який код чи команду на сервер, попроси ШІ пояснити її рядок за рядком — і лише тоді запускай. Не вставляй у ШІ токен бота й паролі: у запитах пиши ТОКЕН замість справжнього.

Готові запити, які можна скопіювати (підстав своє в кутових дужках):

1. Поясни мені простими словами для 14-річного, що таке порт і чим він відрізняється від IP-адреси.
2. Ось мій bot.py: <встав код>. Поясни по рядках, що він робить, і де тут «токен».
3. Мій бот не відповідає. Ось що показує команда tail -n 30 ~/logs/club-bot.log: <встав>. Що це означає і що перевірити першим?
4. Допоможи придумати 3 цікаві команди для мого бота на тему <моя тема>. Пиши код для функції handle_update.
5. Як зробити, щоб служба сама запускалася після перезавантаження сервера? Поясни кожен рядок файлу .service.

Якщо ШІ запропонував щось, чого немає в уроці (інші пакети, sudo, зміну прав на чужі теки), не роби цього, а покажи викладачеві: на цьому сервері ти працюєш лише у своїй домівці.

Повідомлення Олі йде не на наш сервер, а в Telegram. Telegram не знає, де живе твоя програма, тому тримає повідомлення в черзі, поки бот сам не спитає. Питати щосекунди — тисячі марних запитів, тож бот — клієнт, що питає, — користується long polling, «довгим опитуванням»:

бот:       getUpdates, timeout=25    «є щось нове? якщо ні — почекаю до 25 секунд»
Telegram:  ...тримає запит відкритим...
           на 7-й секунді Оля пише «привіт»
Telegram:  ось оновлення 815204312 з текстом «привіт»
бот:       sendMessage               «Ти написав: привіт»
бот:       getUpdates, offset=815204313, timeout=25

Запит висить відкритим, доки не з’явиться повідомлення, і тоді відповідь приходить одразу; за 25 секунд нічого — Telegram віддає порожній список, і бот питає знову. Як «я почекаю на лінії» замість дзвінка щохвилини.

У кожного оновлення є номер update_id, і кожне наступне — більше. Питаючи з offset («зсув»), рівним останньому номеру плюс один, бот каже: «усе до цього я обробив, можеш забути». Номер бот зберігає в ~/data/bot_state.json, а після кожної відповіді Telegram пише туди час — last_poll:

{"last_poll": "2026-10-21T15:04:27", "offset": 815204313}

За свіжим last_poll автоперевірка бачить, що бот живий, а збережений offset рятує від подвійних відповідей після перезапуску. Непрочитані оновлення Telegram зберігає до 24 годин. Служби груп працюють за розкладом — під час заняття і щодня, крім суботи, з 17:00 до 23:00 (точний розклад спитай у викладача; у кабінеті видно, чи служба зараз увімкнена). Написали боту о дев’ятій ранку — він мовчить, а щойно служба підніметься, відповість на все накопичене.

@BotFather — офіційний бот, через якого реєструють інших ботів, — видасть токен на зразок 123456:ABC-DEF1234ghIkl-zyx57W2v1u123ew11 (приклад із документації Telegram). До двокрапки — номер бота, далі — секрет. За токеном у кожній адресі Bot API Telegram вирішує, від імені якого бота запит. Хто знає токен — той і є твій бот: читає все, що йому пишуть, і пише людям від його імені.

Тому токен не пишуть у код: код ти показуєш на проєкторі, однокласникам, ШІ, а сьогодні відправиш на GitHub. Токен живе у файлі ~/app/.env, лише на сервері: рядок BOT_TOKEN=… без пробілів і лапок; рядки з # — коментарі. Крапка на початку імені робить файл прихованим: ls його не показує, ls -a — показує.

На початку bot.py стоїть import env. Файл env.py читає .env і кладе значення у змінні оточення — іменовані рядки, які програма отримує ззовні. Звідти bot.py і бере токен: TOKEN = os.environ.get("BOT_TOKEN", "") — «дай значення, а якщо його немає — порожній рядок». Без токена бот не падає, а просто не опитує Telegram. Служба сама .env не читає — це робить програма, і вже задані в оточенні значення не перезаписує: так автоперевірка підставляє свої.

Друга половина захисту — права доступу: у файлу є три набори прав — для власника, для групи й для всіх інших користувачів сервера. Кожен набір — три літери: r — читати, w — змінювати, x — запускати, риска — «не можна». ls -l показує їх на початку рядка: -rw-r--r-- — власник читає й змінює, інші читають (такі права матиме .env, щойно скопійований зі зразка); -rw------- — усе може лише власник. Це права 600: читати — 4, змінювати — 2, запускати — 1, тож 6 = 4 + 2 для власника, а нулі — нічого групі й іншим. Ставить їх chmod 600 ~/app/.env. Тека ~/app і так закрита від сусідів, але права тек можуть змінитися (скажімо, під час перенесення на інший сервер), і тоді закритий файл лишиться закритим. Автоперевірка L02.12 дивиться саме на права файлу.

Якщо токен потрапив до чужих (скриншот, чат, GitHub), його вважають украденим і замінюють: /revoke в @BotFather — старий токен перестає діяти, новий іде в .env, службу перезапускаєш.

Готовий bot.py лежить у /opt/club/kurs/02/, але кожен його рядок треба розуміти. Файл має три частини: Bot API — tg() робить один запит до Telegram, now() дає поточний час; логіка — handle_update() вирішує, що відповісти; доставка — poll_forever(), start_polling(), get_state(), set_state() носять повідомлення туди й назад. Логіку ти змінюватимеш на кожному занятті:

HELP = ("Що я вмію:\n"
        "/start — привітання\n"
        "/help — ця підказка")


def handle_update(update):
    """Одне повідомлення від Telegram → текст відповіді (або None)."""
    msg = update.get("message") or {}
    text = (msg.get("text") or "").strip()
    sender = msg.get("from") or {}
    if not text:
        return None
    name = sender.get("first_name") or "друже"
    if text.startswith("/start"):
        return (f"Привіт, {name}! Я бот проєкту «{PRODUCT}». "
                "Напиши /help.")
    if text.startswith("/help"):
        return HELP
    if text.startswith("/"):
        return "Не знаю такої команди. Напиши /help."
    return f"Ти написав: {text}"

• update.get("message") or {} — «дай повідомлення, а якщо його немає — порожній словник»: не кожне оновлення містить message, і наступні рядки не падають;
• у стікера чи фото тексту немає — функція повертає None, тобто «нічого»;
• команди — це повідомлення, що починаються з /. Порядок важливий: спершу конкретні команди, потім «будь-що з /», у кінці — відлуння. Стояла б перевірка "/" першою — бот на /start казав би «Не знаю такої команди»;
• f перед лапками робить f-рядок: замість {name} і {PRODUCT} Python підставить ім’я з Telegram і назву з project.yaml.

handle_update() не знає про мережу: на вході словник, на виході текст. Тому try_bot.py складає такий словник, як у розділі 1, і друкує відповідь — бот перевіряється без Telegram. Автоперевірка L02.14 робить те саме. tg(method, **params) перетворює параметри на JSON і надсилає методом POST через urllib зі стандартної бібліотеки Python. А poll_forever() — це діалог із розділу 2 мовою Python:

def poll_forever(stop):
    """Питає Telegram «чи є нові повідомлення?» і відповідає на кожне.

    offset зберігаємо у файлі: якщо службу вбили посеред роботи, після
    перезапуску бот продовжить з того самого місця й не відповість двічі."""
    offset = int(get_state("offset", 0) or 0)
    while not stop.is_set():
        try:
            data = tg("getUpdates", offset=offset, timeout=25)
        except Exception as e:                        # мережа, обірвана чи зіпсована відповідь — не вмираємо
            print(f"{now()} Telegram недоступний: {e!r}", flush=True)
            stop.wait(10)
            continue
        # «Живий» = Telegram щойно відповів. Записуємо ПІСЛЯ відповіді: з поганим
        # токеном (401) чи з другою копією бота (409) час не оновиться.
        set_state("last_poll", now())
        for update in data.get("result", []):
            offset = update["update_id"] + 1
            set_state("offset", offset)
            try:
                reply = handle_update(update)
            except Exception as e:                    # помилка в логіці не валить бота
                print(f"{now()} помилка обробки: {e!r}", flush=True)
                reply = "Ой, щось пішло не так. Спробуй ще раз."
            chat = (update.get("message") or {}).get("chat", {}).get("id")
            if reply and chat:
                try:
                    tg("sendMessage", chat_id=chat, text=reply)
                except (urllib.error.URLError, OSError) as e:
                    print(f"{now()} не вдалося надіслати: {e}", flush=True)

• while not stop.is_set() — «повторюй, доки не попросили зупинитися»; після кожної успішної відповіді Telegram бот записує last_poll. Саме після, а не до: якщо токен неправильний або десь уже працює друга копія бота, Telegram відповідає помилкою, час не оновлюється — і перевірка покаже, що бот не живий;
• пропав інтернет чи Telegram не прийняв токен — except ловить помилку: бот пише причину в журнал, чекає 10 секунд і пробує знову. Помилка у твоїй логіці теж не валить бота: людина отримає «Ой, щось пішло не так», а в журналі буде помилка обробки;
• бот спершу зберігає новий offset, а потім відповідає: уб’ють процес між цими діями — одне повідомлення лишиться без відповіді, що краще, ніж відповісти двічі.

set_state() пише спершу в тимчасовий файл і лише потім підміняє ним старий (os.replace) — обірваний запис не псує стан. start_polling() запускає poll_forever() в окремому потоці — другій лінії роботи в тій самій програмі: потік опитує Telegram, а головна частина програми (run.py) чекає сигналу зупинки. Без токена або з BOT_POLLING=0 (як у try_bot.py і автоперевірці) потік не запускається.

Як користуватися ШІ-помічникомПопросити ШІ пояснити рядок можна — у тому чаті, який дозволений за твоїм віком (заняття 01). Вставляй лише код, ніколи не .env і не токен. Пояснення перевір через try_bot.py, а на занятті пояснюй своїми словами.

Процес — запущена програма. Запустиш бота руками в терміналі — він зупиниться разом із твоїм сеансом SSH. Служба — програма, якою керує сама система: запускає її разом із сервером і перезапускає, якщо та завершилась. У Linux цим займається systemd; твоя служба — club-bot, а --user у командах означає «моя, а не загальносерверна». Чотири рядки з її опису ~/.config/systemd/user/club-bot.service:

ExecStart=/opt/club/venv/bin/python3 run.py
Restart=always
RestartSec=3
MemoryMax=100M

ExecStart — команда запуску: Python зі спільного оточення виконує файл run.py з теки ~/app. Ні веб-сервера, ні порту тут немає: служба нічого не слухає. Restart=always — «завершився з будь-якої причини — запусти знову», RestartSec=3 — «через три секунди». MemoryMax=100M — стеля пам’яті: захоче програма більше ста мегабайт — система її зупинить, і один бот із помилкою не з’їсть пам’ять усім. enable вмикає автозапуск разом із сервером, а linger (його вмикає викладач) дозволяє службам працювати, коли тебе немає на сервері. Усе, що служба друкує, потрапляє в журнал: tail -n 30 ~/logs/club-bot.log.

Сам бот запускає невеликий файл run.py. Він лежить у ~/app із заготовки (копія є й в /opt/club/kurs/02/), і міняти його не треба, але прочитати варто — він короткий. Ось його робочі рядки (пояснення в коментарях на початку файлу пропущено):

import signal
import threading

import bot

quit_event = threading.Event()


def on_signal(signum, frame):
    quit_event.set()


signal.signal(signal.SIGTERM, on_signal)
signal.signal(signal.SIGINT, on_signal)

stop = bot.start_polling()
if stop is None:       # немає BOT_TOKEN у .env
    print("Бот не запущено: додай BOT_TOKEN у ~/app/.env і перезапусти службу.", flush=True)
quit_event.wait()
if stop is not None:
    stop.set()

• import bot підключає bot.py, а той — env.py, який читає .env;
• bot.start_polling() запускає потік із ботом і повертає прапорець зупинки stop. Без токена потоку немає, повертається None — тоді служба не падає, а лише друкує підказку;
• quit_event.wait() — «чекай тут». Головна частина програми нічого не робить, бо вся робота йде в потоці бота. Чекання закінчується, коли хтось підніме прапорець quit_event;
• signal.signal(...) — «коли прийде сигнал, виклич цю функцію». Сигнал — коротке повідомлення від системи програмі. Коли ти зупиняєш службу, systemd надсилає SIGTERM («закінчуй роботу»), а Ctrl+C у терміналі надсилає SIGINT. Обидва піднімають прапорець, wait() повертається, і stop.set() просить потік бота зупинитися.

Так бот живе стільки ж, скільки служба. Усе перед wait() виконується під час запуску, усе після — під час зупинки. Що з цього випливає:

А якщо перезавантажать сам сервер? Тоді зникнуть усі процеси, але systemd при старті системи знову запустить усе, що позначено enable, і за тим самим описом club-bot.service. Для цього в описі є рядок WantedBy=default.target («запускати при старті»), а linger дозволяє твоїм службам стартувати одразу, не чекаючи, поки ти зайдеш по SSH. Тобто окремого «скрипта, що запускає бота» писати не потрібно: цим скриптом і є файл служби. Перевір його в кроці 12: enabled + Linger=yes означає, що бот сам підніметься після перезавантаження.

• автозапуск, linger і Restart=always бережуть тепер і бота, а твій комп’ютер — лише пульт: вимкнув ноутбук — бот працює далі;
• Python читає код лише під час запуску: змінив bot.py, project.yaml чи .env — systemctl --user restart club-bot;
• опитувати Telegram з одним токеном може лише одна програма; друга копія бота деінде — і Telegram відповідає помилкою 409 Conflict.

Уся робота лежить на одному сервері: вимкнуть його — і показати бота нікому. Тому з’явиться друга копія — на GitHub (про нього було на занятті 01). Тека ~/app уже є git-репозиторієм: програма git веде в ній історію змін, і перший коміт — знімок файлів із підписом «Заготовка проєкту» — зробив сервер, створюючи твій акаунт. Докладно про коміти — на наступному занятті; сьогодні знадобляться три команди: git add -A (позначити зміни), git commit -m "…" (зробити знімок) і git push (відправити його). Іншу копію репозиторію, куди відправляють коміти, називають віддаленим репозиторієм, мовою git — remote: один уже є — origin, тека ~/repo.git на цьому ж сервері, а сьогодні додаси github.

GitHub упізнає тебе за SSH-ключем — парою файлів. Секретний ~/.ssh/id_ed25519 лишається на сервері й нікому не показується, відкритий ~/.ssh/id_ed25519.pub ти віддаси GitHub. Під час з’єднання GitHub дає серверу завдання, яке розв’язується лише секретним ключем, і за відповіддю бачить, що це ти; сам секретний ключ мережею не йде. А щоб на GitHub не поїхав .env, є файл .gitignore — список того, чого git не помічає. У твоєму вже стоїть рядок .env, тому git status цього файлу не покаже. Перед відправкою ти перевіриш це сам.

Кожне питання оцінюється відразу в браузері — це лишається так само. Ця кнопка лише надсилає підсумок учителю, щоб відповіді не зникли разом із закритою вкладкою.

Список критеріїв і що саме вони означають — у таблиці вище, «Що перевіряє автоматика». Тут — та сама перевірка, але прямо зараз, без очікування на найближчий прохід за розкладом.

1. Опис і меню бота. В @BotFather надішли /setdescription, вибери бота й напиши, що він уміє, — цей текст люди бачать до натискання «Почати». Потім /setcommands і два рядки у форматі «команда - опис»: start - привітання і help - що я вмію. У чаті з ботом з’явиться кнопка меню. Код і токен для цього не потрібні.
2. Перевірка «без мене». Увечері, між 17:00 і 23:00 (з неділі по п’ятницю), коли твій комп’ютер вимкнено, попроси когось із рідних чи друзів написати боту /start і будь-яке речення. Запиши, що бот відповів і як швидко.
3. Дослід із чергою. Напиши боту, коли служба групи вимкнена, — наприклад, зранку перед школою. Зафіксуй, о котрій прийшла відповідь, і поясни двома реченнями, чому саме тоді (підказка — теорія, розділ 3).
4. Поясни рядок. Підготуйся пояснити своїми словами будь-який рядок handle_update() і poll_forever(): що він робить і що станеться, якщо його прибрати. На початку наступного заняття викладач покаже рядок і спитає.
5. Бекап раз на тиждень. Повтори крок 20 удома: зроби новий архів, перевір його й заведи звичку робити так після кожної великої зміни. Запитай себе: що я втрачу, якщо завтра цей сервер зникне, і де в мене друга копія?
6. Ще один коміт. Якщо вдома змінював тексти бота, перевір їх через try_bot.py, перезапусти службу й збережи роботу: git add -A, git commit -m "Заняття 02: нові тексти бота", git push. На GitHub має бути вже два твої коміти.
7. Схема «хто до кого». На аркуші намалюй шлях повідомлення від друга до відповіді бота: хто звертається до кого, у який бік іде стрілка і де нічого не слухає порт. Поясни двома реченнями, чому в нашого бота немає власного API-сервера.

41Після правки bot.py служба не працює (L02.1): activating, failed або перезапускається по колу

Служба club-bot запускає run.py, а той підключає bot.py. Тому описка в тексті бота валить усю службу, і systemd кожні три секунди пробує запустити її знову. Почни з цього:

systemctl --user status club-bot
tail -n 40 ~/logs/club-bot.log
cd ~/app && /opt/club/venv/bin/python3 -c "import bot" && echo готово

Остання команда показує помилку імпорту відразу. SyntaxError чи IndentationError з File "…/app/bot.py", line 47 — лапки, дужка чи відступи там або рядком вище; No module named 'bot' або 'env' — файлу немає в ~/app (крок 3); ScannerError — project.yaml (крок 5). Виправ і зроби systemctl --user restart club-bot. Якщо стан failed з start request repeated too quickly, спершу systemctl --user reset-failed club-bot, потім restart. Службу також не підніме відсутній run.py: ls ~/app/run.py, а в ExecStart (крок 12) має бути run.py. І ще одна причина, у якій ти не винен: поза розкладом служби групи вимкнено — тоді is-active каже inactive, а помилок у журналі немає.

42try_bot.py друкує помилку замість відповіді

can't open file — виконай cd ~/app. No module named 'yaml' — запусти /opt/club/venv/bin/python3 try_bot.py "/start". KeyError: 'product' чи ScannerError — перевір project.yaml командою з кроку 5. SyntaxError чи NameError — описка в bot.py; порівняй свій файл з оригіналом:

diff /opt/club/kurs/02/bot.py ~/app/bot.py

diff друкує лише рядки, що відрізняються: з < — як в оригіналі, з > — як у тебе. Так видно все, що ти міняв. Якщо заплутався зовсім, почни спочатку — cp /opt/club/kurs/02/bot.py ~/app/bot.py, — але свої тексти доведеться написати знову.

43try_bot.py відповідає, а в Telegram бот мовчить

systemctl --user is-active club-bot
cat ~/data/bot_state.json
tail -n 30 ~/logs/club-bot.log | grep -E "Telegram|надіслати|обробки|BOT_TOKEN"

• служба не active — запусти її або, якщо зараз поза розкладом, дочекайся: Telegram збереже повідомлення до доби;
• файлу bot_state.json немає або last_poll старший за хвилину — потік бота не працює. grep -c "^BOT_TOKEN=." ~/app/.env має сказати 1, а ls ~/app/run.py — знайти файл. Виправ і перезапусти;
• HTTP Error 401: Unauthorized — Telegram не знає такого токена, HTTP Error 404: Not Found — токен зіпсований (скопійовано не весь чи із зайвим символом). Перевір його напряму — термінал підставить токен сам, на екрані його не буде:

curl -s "https://api.telegram.org/bot$(grep '^BOT_TOKEN=' ~/app/.env | cut -d= -f2)/getMe"

{"ok":true,"result":{…,"is_bot":true,…,"username":"kosmos_bohdan_bot",…}} — токен справжній, і видно, якого він бота. {"ok":false,"error_code":401,"description":"Unauthorized"} — візьми токен в @BotFather ще раз (/token і вибери свого бота, або /mybots → свій бот → API Token), впиши в .env і перезапусти службу. Якщо токен міг потрапити до чужих — не бери старий, а заміни його через /revoke. Temporary failure in name resolution чи timed out у журналі — у сервера зараз немає зв’язку з Telegram: скажи викладачеві, бот повернеться сам.

44Бот пише «Ой, щось пішло не так», відповідає двічі або через раз

«Ой, щось пішло не так» — handle_update() впала. Причину покаже tail -n 30 ~/logs/club-bot.log | grep "помилка обробки", наприклад помилка обробки: NameError("name 'nmae' is not defined") — описка в імені. Повтори те саме повідомлення через try_bot.py: там буде й номер рядка. Виправ bot.py і перезапусти службу.

Відповідає двічі, через раз або в журналі HTTP Error 409: Conflict — з твоїм токеном опитує Telegram ще якась програма: ти запускав бота ще десь або комусь дав токен. Зупини ту копію; не знаєш, де вона, — /revoke в @BotFather, новий токен у .env, systemctl --user restart club-bot. Стара копія отримуватиме лише 401.

45L02.2 або L02.6 не зараховано, хоча все заповнено

grep -nE "name:|author:" ~/app/project.yaml
python3 try_bot.py "/about"

Для L02.2 у відповіді на /about мають бути і назва, і ім’я з project.yaml, написані точно так само. Заготовки ЗМІНИ МЕНЕ та Ім'я перевірка не приймає. Ти написав: /about — команду не додано або вона стоїть нижче за перевірку if text.startswith("/") (крок 7). Відповідь без твого імені — ти змінив project.yaml після запуску: перевірка читає файл щоразу заново, тож досить виправити текст. Для L02.6 назва на сторінці має збігатися з name до символу: заважають інші лапки, подвійний пробіл, велика літера, апостроф. Перевірка шукає назву в коді сторінки, а не в тому, що малює браузер, тому апостроф пиши символом, а не кодом на зразок '. Найпростіше — скопіювати назву з project.yaml і вставити в index.html.

46ssh -T чи git push до GitHub не проходять

• Permission denied (publickey) — GitHub не знає ключа. ssh-keygen -lf ~/.ssh/id_ed25519.pub покаже відбиток; порівняй з тим, що GitHub пише біля ключа в SSH and GPG keys. Немає чи не збігається — додай ще раз, повністю;
• ssh: connect to host github.com port 22: Connection timed out — дорогою закрито порт 22, але GitHub приймає SSH і на порту 443. Створи nano ~/.ssh/config з чотирма рядками нижче, виконай chmod 600 ~/.ssh/config і повтори ssh -T git@github.com;

Host github.com
    Hostname ssh.github.com
    Port 443
    User git

• Author identity unknown під час коміту — виконай команди з кроку 14;
• error: src refspec main does not match any — гілка зветься інакше: git branch --show-current і відправ ту, що надрукується;
• ERROR: Repository not found. — помилка в адресі: git remote -v, потім git remote set-url github git@github.com:<логін-github>/club-app.git;
• ! [rejected] … (fetch first) — на GitHub уже є файли, яких немає на сервері (найчастіше — поставлена галочка README). Репозиторій ще порожній, тож видали його (Settings репозиторію → унизу Delete this repository) і створи заново, нічого не додаючи.

47git status показує .env або .env уже потрапив у коміт

Видно серед Untracked files, а коміту ще не було, — допиши правило: cd ~/app && echo ".env" >> .gitignore, потім git check-ignore -v .env назве його, а git status файлу не покаже. Якщо коміт уже був, перевір історію:

git log --oneline --all -- .env

Порожня відповідь — усе гаразд. Надрукувався хоч один коміт — токен лежить в історії git. Нічого не відправляй і скажи викладачеві: разом приберете файл з історії. А токен вважай украденим, навіть якщо до GitHub він не доїхав: /revoke в @BotFather, новий токен у .env, перезапуск служби. Чому секрет, що побував у коміті, уже не секрет, розберемо на наступному занятті.